|
||||||
Орендна плата за поголів'я продуктивної худоби основного стада (наприклад, корів) повинна встановлюватись за такою моделлю: Після повного нормативного строку експлуатації основного засобу виробництва (за виключенням земле орендар повністю компенсує затрати орендодавача шляхом щорічної сплати орендних платежів. За домовленістю сторін цей засіб може перейти в повну власність орендаря, тобто повне його право володіння засобом. При цьому у тваринництві орендар мусить сплатити орендодавачеві і вартість живої маси з амортизованої худоби основного стада. Ціна живої маси корів, що передається на відгодівлю, мусить бути порівняно низькою, на наш погляд, складати не більше 10-15% від ціни реалізації на м'ясо цього виду худоби, що складалась в даний період. Це пояснюється не лише відповідною якістю цієї маси як продукції, а й необхідністю перенести основну вартість на ту продукцію, заради якої переважно цей засіб виробництва створювався, тобто в даному випадку на молоко і приплід. Тільки при такому підході до орендної плати як правова, так і економічна її функції будуть повністю реалізовані, а сама вона в своїй частині забезпечить еквівалентний обмін результатами праці між орендарем та орендодавачем. Таким чином, предметом орендних відносин слід вважати обумовлені двостороннім (багатостороннім) договором економічні та правові зобов'язання і методи їх реалізації, що виникають між орендодавачем та орендарем внаслідок псредачі-прийому для тимчасової експлуатації основних засобів виробництва — об'єктів оренди. Орендодавач при цьому залишається їх власником, але своє реальне право користуватися і розпоряджатися ними на обумовлений термін повністю предас орендареві, за що одержує орендну плату в розмірах, що забезпечують відшкодування затрат на їх створення чи придбання у відповідності з вимогами закону розширеного відтворення. |
||||||
|